Дніпропетровськ. “Пузата хата”. Другий поверх.
Нікого не нагадує? ;-)

Посміхнуло.

Із щоденника Владислава Радімова:
“В матче второго круга с «Ростовом» мне мячом попали по яйцам”
Просто і зрозуміло. А головне конкретно.
…Смішно. Просто смішно…
Особливо у порівнянні із літературними потугами Тимощука: )))
“Блохин и Воронин вряд ли могли интеллигентно обсудить пропущенный гол”

Чудовий ранок.
Сонечко світить у віконце.
На мобільному звучить Гімн України, що означає «Пора вставати!»
Вмикаю ранкові новини…
Диктор: «Завтра, у п’ятницю 13-го до України повертається Віктор Янукович»
…Страшно?!… ;-)

Для довідки: зараз наш «проффесор» після операції відновлює сили у іспанській Барселоні.
Я б теж не проти підлікуватися у Барселоні…

Володарі Кубка Лагеря “Пролісок” 2001
Наша жіноча команда

Хлопці (чисто по-приколу) позичили нам на фінал свої улюблені клубні футболки. 70% команди - італійці. Як бачите, я була єдиним представником англійської прем’єр ліги. “Червоний диявол” Бекхем. Ви коли-небудь бачили Девіда, не потраплявшему по м’ячу? Вам пощастило.

Короткий інструктаж перед грою:
-”Більше використовуйте фланги”
-”А що таке “фланги”? (питання від “Батистути” ;-))
Усі випали.

Жіночий захист - це жесть!
Не дай Боже бути нападаючим у жіночому дербі ;-) Усі руки у царапинах.

Рахунок відкрила наша… воротар. Вибиваючи м’яч на чужу половину поля випадково поцілила у ворота. Нам, нападаючим, залишалося тільки підставити ногу. Воротар був безсилий. Біжемо радіти.
Кутові в нас, хоч вбийте, не виходили ;-) Ну не дружемо ми із головою…
Другий гол забила я із пеналя. Це була шалена радість!
Побігли качати тренера. Нічого не вишло.
Потім хлопці розповідали, що давно так не сміялися…