Дніпропетровськ. “Пузата хата”. Другий поверх.
Нікого не нагадує? ;-)

Посміхнуло.

Зі святом, шановні!
Із днем знань вас.
Чи не свято…

Сьогодні ходили на перший дзвоник до своєї школи.
Першокласники такі кумедні… ;)))
Гарно посиділи із класним керівником.
Ірина Степанівна зовсім не змінилася.
Сміялися. Згадували минулі часи.

Потім (нарешті!) потрапила на репетицію дніпропетровського гурту „Багряне небо”.
Взагалі-то непогано, але, як на мене, занадто…яке б слово підібрати…банально.
Таких гуртів безліч.
Великим плюсом є те, що співають хлопці українською мовою.
Лірика доволі непогана.
Дві речі – просто розрив!

Коротше, вечір вийшов вечіром пива і року.
Я навіть посиділа за барабаними ;)))

Все.
Літо закінчилося.
Було непогано. Місцями навіть дуже.
Починається інша „спека”.
Поживемо – побачимо.
Далі буде.

Я  н а р е ш т і  побувала у парку Софієвка.

Не пройшло і трьох років… :)

Ну що сказати… мені сподобалось! )))

Володарі Кубка Лагеря “Пролісок” 2001
Наша жіноча команда

Хлопці (чисто по-приколу) позичили нам на фінал свої улюблені клубні футболки. 70% команди - італійці. Як бачите, я була єдиним представником англійської прем’єр ліги. “Червоний диявол” Бекхем. Ви коли-небудь бачили Девіда, не потраплявшему по м’ячу? Вам пощастило.

Короткий інструктаж перед грою:
-”Більше використовуйте фланги”
-”А що таке “фланги”? (питання від “Батистути” ;-))
Усі випали.

Жіночий захист - це жесть!
Не дай Боже бути нападаючим у жіночому дербі ;-) Усі руки у царапинах.

Рахунок відкрила наша… воротар. Вибиваючи м’яч на чужу половину поля випадково поцілила у ворота. Нам, нападаючим, залишалося тільки підставити ногу. Воротар був безсилий. Біжемо радіти.
Кутові в нас, хоч вбийте, не виходили ;-) Ну не дружемо ми із головою…
Другий гол забила я із пеналя. Це була шалена радість!
Побігли качати тренера. Нічого не вишло.
Потім хлопці розповідали, що давно так не сміялися…

Ніч Івана Купала.
Давнє слав’янське свято. Язичниське свято.
Свято єднання води і вогню. Мужності та жіночності.
У цю ніч хлопці та дівчата шукають собі пару.
Дівчатка пускають у воду веночки, а хлопці нижче по течії їх ловлять.
Потім вони разом стрибають через багаття.
Все це супроводжується піснями та плясками. 

Ось так дуже стисло можно описати те дійство, що коїлося на Монастирському острові у ніч з 6 на 7 липня. 

Задовго до початку до місця події почали стікатися люди.
Файнезні дівчата у вишиванках, статні хлопці, які в українському вбранні виглядають, здається, ще приваблівіше. А ось дівчини у образі мавок та русалок. Була навіть одна відьма.

Дуже потішила кількість людей, які прийшли у аутентичному вбранні.

Ми влаштувалися під деревом біля води. Поруч із нами хлопці грали на барабанах. Трошки подалі дівчина тренувалася жонглувати вогнем. Красиво.

Дістала із рюкзака жовто-блакитну хусточку і мій улюблений багатостражнальний прапор, який побував і у Бельгії, і у Франції, в Києві, у Львові і ось тепер він зі мною на березі Дніпра.

Знайомі „мавки” повісили мені на шию головку чесноку. Є така традиція: дівчатка вішають на шию чеснок, а хлопці – перець.

Пішли до води. „Мочити кінцівки”. Несподівано влаштовалось імпровізоване фотофіксування усіх з усіма. ;-)
Дружня атмосфера. Посмішки. Ось неподалік дівчата плетуть собі веночки.
Близкість Дніпра наповнює свято особливим прадавнім змістом.
Блукаю берегом. Вода приємно омиває ноги.

І почалося свято…
Величезне багаття.
Дикі українські танці навколо вогню.
Барабани. Дикі ритми. Мокрі вишиванки.
Етнічна музика. Посмішки. Українська мова.
Пускання вінків. Стрибки через багаття.
І танці, танці, танці…
Так. Справні дикі танці.

Це було по-справжньому круто!

Прадавні традиції та сучасна культура. Вишиванки та джинси. Давні обряди під сучасні ритми.

Виснажені, усілися навколо вогню. Якись парубок читав нам свої вірші. Сподобалось.
Усі зачаровано дивилися то на Дніпро із чарівною лунною доріжкою, то на зоряне небо, то на гру язиків вогню.

Коли багаття почало згасати, усі пісні було заспівано, а кінцівки почали мерзнути, ми рванули додому.
Вертання у велике місто далось нам нелегко.
Великий контраст.

…………………………………………………………………………………..
Прокинувшись, почуяла як волосся все ще пахне вогнем та Дніпром.
Приємно.
Набагато приємніше, аніж сигарками нічного клубу… 

Viva, Україна!