21 липня
Чудовий день. …Був би… Якщо б не футбол. Та спека.

„Спартак” (М) – „Зеніт” 3:1
Довгоочікуване протистояння.
Як зазвичай у таких матчах, на чверть заповнена „Лужа”. Жахливе видовище скажу я вам. Може у цього стадіо і п’ять зірок, але виглядає він не дуже. Оці жовто-червоні місця… Штучний газон взагалі жах. Бр-р-р.

У першому таймі хтілося застрелитися, т.я. „Зеніт” взагалі не володів м’ячем. Ну нічогісінько не виходило. Взагалі нічого. Не впізнавала команду.
Як наслідок – гол у „наші” ворота. Дякуйте, що лише один!

Хотілося вже кинути псувати собі нерви і піти кудись, але тут відзначився Шава.
Із нічого. Просто із нічого зробив гол.
Воротар ступив. Фіксувати треба м’яч!
Андрій вибив шкуряну кулю прямісінько із рук шокованого рамника і… ГОЛ!

Несподівано. Алогічно. УРА!
Перерва. Надія є.

Другий тайм почали жваво. Виходить Денисов.
З’явилися якісь моменти. Заворушилися.

Атака за атакою.
То мЯсковський Спартак, то пітерський Зеніт.
Жваво. Динамічно. Цікаво.

І тут Малафєєв збиває Бистрова у карному майданчику.
Цілком виправдане вилучення і пеналь у ворота пітерців.
Павлюченко не залишив шансів Чонтофальські.

Що було далі, згадую як страшний сон..
Суцільні жовті картки.
„В вас ще немає гірчичника? Тоді суддя біжить до вас!”
Та ще цей коментатор, відверто вболіваючий за „Масскву”…

Випустили Калину. Пускай хлопчик пограється із м’ячем останні 10 хвилин.
„Якщо ти, …, заб’єш „Зеніту”…

Макс таки не забив… забили інші… рукою
?!?Зараховується?!?
Я взагалі-то людина миролюбива, але у цей момент мені хотілося побити арбітра.

Ще й Тимоха отримав гірчичник за розмови.
4 жовті і він пропускає наступний матч. А я якраз на наступний матч їду до Пітеру!!! Мля…

Доречі про Калину. Не забити такий м’яч… це ще треба постаратися.
Як можна було поцілити у штангу?
Та ні. Я рада, що він не забив моєму „Зеніту”

Суддя роздав 12 жовтих карток!
6-6 по гірчичникам + 1 червона у „Зеніта”

СМС до Пітера:
«У меня шок! Хочется побить судью и комментатора»
СМС із Пітера:
«Аналогично»

ФК „Харків” – „Дніпро” 1:2
Потішив „Дніпро”.
Хоча ні. Потішив результат і Назаренко.
Коли прийшла і ввімкнула ТВ, ми вигравали 0:1.
Коли я дізналася, що був автогол, засмутилася. „Нічого самі не можемо!”
А коли видалили Шершуна, схопилася за голову.
„Невдалий сьогодні день для моїх команд…”

„Якщо пропустемо – не відіграємось”
Пропустили. Відігралися.
Дякувати Богу і Назару.
Шикарний удар!

1:2
Доречі, як я і прогнозувала. ;-)
Життя налагоджується!

У Воробья нічого не виходило. Ну… буває.
Свідерський сподобався.
Та й захист не підвів.

Як сказав Massimo Slam: ”Все ще попереду!”

Життя налагоджується.
Ось і дощ пішов… ;-)